Служниця

Ah-ga-ssi / 아가씨2016
Служниця

Сюжет фільму розгортається в Кореї в 30-ті роки минулого століття. Юна шахрайка згідно з планом свого напарника-злодія наймається на службу в заможний маєток, щоб обдурити багату спадкоємицю. У певний момент спланована схема шахрайства дає збій і обертається цілим лабіринтом несподіваних подій.

Оцініть фільм
Рейтинг
8.75
4 оцінки

В ролях

Відео та кадри

Фільми та серіали схожі на фільм «Служниця»

Відгуки про фільм «Служниця»

rostyslawle

МИЛІ КОРЕЙСЬКІ ЗБОЧЕННЯ

Творець прекрасних "Олдбоя" і "Стокера" кореєць Пак Чхан Ук створив свій, мабуть, найкращий фільм. У "Служниці" немає, з одного боку, відверто надуманих сцен та різного роду цілком безглуздя з глибин підсвідомості, характерних для інших фільмів майстра, а з іншого боку - сюжет фільму не став примітивним та залишає простір для думок. Водночас "Служниця" цікава і своїм історичним антиколоніальним змістом, який оповідає про японську окупацію Кореї початку минулого сторіччя. Втім, попри весь історизм фільму - у його центрі, як і в кожному фільмі корейського майстра - саме людина з усіма її глибинами. Я б назвав жанр фільму еротичним історичним детективом з елементами чорної комедії та драми. Це не черговий безглуздий артхаусний фільм ні про що, а цілком сюжетне, хоч і непросте, кіно.

Отже, група корейців-шахраїв вирішує провернути справу і зірвати великий куш. Вони дізнаються, що є один багатий кореєць-перекладач і колекціонер книг, який вдає з себе японця. Під його опікою перебуває юна леді Хідеко, донька покійної дружини-японки, яка є багатою спадкоємицею. Він тримає дівчину для себе. Шахраї вирішують виманити дівчину з маєтку опікуна і заволодіти нею та її спадком. Для того, щоб роздмухати статеву жагу недосвідченої дівчини та її прагнення свободи, вони залучають юну шахрайку Сук-Хі. Та справи йдуть трохи не так, як планувалось, і вже не зрозуміло, хто кого спокусив і обдурив...

На перший погляд, історія не надто складна - якийсь еротичний детектив. Насправді ж Пак Чхан Ук зумів втиснути у таку,на перший погляд, просту оболонку дуже багато сенсів. Тут знайшлось місце і колоніальному гнобленню китайцями японців, і становій нерівності, й сексу, на який тут здебільшого тільки натякають і говорять, і жадібності та зраді, й мистецтву та сім'ї. Окреме місце надано питанню приниження жінок чоловіками та їхнього бунту проти цього. Особливу, як на мене, увагу надано темі національної зради і самоприниження так званого "дядечка Кудзукі", корейця, що видає себе за японця, хоч усі знають, що це не так. Водночас він відкидає і все корейське. Навіть від корейської дружини "дядечко" відмовляється на користь японки, залишивши законну жону у якості головної служниці. Нічого корейського довкола нього, якщо не рахувати корейської прислуги, немає. Своєю кумедністю і дурнуватістю це далеке минуле Кореї нагадує мені нашу сучасну дійсність, де людина з прізвищем Бузина та жахливим "малоросійським" акцентом розповідає про свою "руSSкасть" та гордо позує у формі офіцера гвардії російської імперії. Ще у цьому розрізі пригадую хфігуру Табачьніка. Одна надія, що ми українці це подолаємо, як здолали корейці. У фільмі багато доволі цікавого чорного гумору та різного роду вкрай скромно, і не побоюсь цього слова, цнотливо показаного статевого блядства, яке не виходить за якісь пестощі та мистецькі розмови про злягання.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: у фільмі багато лесбійства між прекрасними, розкутими та свіжими азійськими дівчатами. Залишаю на ваш розсуд думати, чи це добре, чи ні.

Детективна лінія у "Служниці" вибудована дуже цікаво і заплутано, а от насильства значно менше, аніж у багатьох інших фільмах майстра. Відповідально заявляю, що у "Служниці" нікого не забивають до смерті молотком. Зате використовують хімічну зброю. Дуже гарно і відверто виписане насильство чоловіків щодо беззахисних жінок.

Акторська гра на дуже високому рівні, хоч комусь може здатись, що виконавці головних ролей переграють. Та не варто забувати, що це вроджена пляма чи не в усіх азійських фільмів. Так що, немає на це ради. Так що, до цього треба звикнути і приймати як належне.

У "Служниці" має місце дуже гарна операторська робота, костюми, макіяж, декорації та музика, що мені завжди дуже подобається. Загалом, все зроблено дорого та відповідно. Фільм довгий, приблизно дві з половиною години, але час проходить непомітно.

Словом, Пак Чхан Ук зняв свій кращий фільм, що вже говорить саме про себе. Я дуже раджу переглянути "Служницю" усім поціновувачам справжнього кіно. Тим більше, азійські фільми в Україні показують дуже рідко. Зразу попереджу: фільм не простий, і діти та прихильники безперервної дії та персонажів у комбінезонах блазенських кольорів з суперсилами можуть його не оцінити.

10/10.

rostyslawle

МИЛІ КОРЕЙСЬКІ ЗБОЧЕННЯ

Творець прекрасних "Олдбоя" і "Стокера" кореєць Пак Чхан Ук створив свій, мабуть, найкращий фільм. У "Служниці" немає, з одного боку, відверто надуманих сцен та різного роду цілком безглуздя з глибин підсвідомості, характерних для інших фільмів майстра, а з іншого боку - сюжет фільму не став примітивним та залишає простір для думок. Водночас "Служниця" цікава і своїм історичним антиколоніальним змістом, який оповідає про японську окупацію Кореї початку минулого сторіччя. Втім, попри весь історизм фільму - у його центрі, як і в кожному фільмі корейського майстра - саме людина з усіма її глибинами. Я б назвав жанр фільму еротичним історичним детективом з елементами чорної комедії та драми. Це не черговий безглуздий артхаусний фільм ні про що, а цілком сюжетне, хоч і непросте, кіно.

Отже, група корейців-шахраїв вирішує провернути справу і зірвати великий куш. Вони дізнаються, що є один багатий кореєць-перекладач і колекціонер книг, який вдає з себе японця. Під його опікою перебуває юна леді Хідеко, донька покійної дружини-японки, яка є багатою спадкоємицею. Він тримає дівчину для себе. Шахраї вирішують виманити дівчину з маєтку опікуна і заволодіти нею та її спадком. Для того, щоб роздмухати статеву жагу недосвідченої дівчини та її прагнення свободи, вони залучають юну шахрайку Сук-Хі. Та справи йдуть трохи не так, як планувалось, і вже не зрозуміло, хто кого спокусив і обдурив...

На перший погляд, історія не надто складна - якийсь еротичний детектив. Насправді ж Пак Чхан Ук зумів втиснути у таку,на перший погляд, просту оболонку дуже багато сенсів. Тут знайшлось місце і колоніальному гнобленню китайцями японців, і становій нерівності, й сексу, на який тут здебільшого тільки натякають і говорять, і жадібності та зраді, й мистецтву та сім'ї. Окреме місце надано питанню приниження жінок чоловіками та їхнього бунту проти цього. Особливу, як на мене, увагу надано темі національної зради і самоприниження так званого "дядечка Кудзукі", корейця, що видає себе за японця, хоч усі знають, що це не так. Водночас він відкидає і все корейське. Навіть від корейської дружини "дядечко" відмовляється на користь японки, залишивши законну жону у якості головної служниці. Нічого корейського довкола нього, якщо не рахувати корейської прислуги, немає. Своєю кумедністю і дурнуватістю це далеке минуле Кореї нагадує мені нашу сучасну дійсність, де людина з прізвищем Бузина та жахливим "малоросійським" акцентом розповідає про свою "руSSкасть" та гордо позує у формі офіцера гвардії російської імперії. Ще у цьому розрізі пригадую хфігуру Табачьніка. Одна надія, що ми українці це подолаємо, як здолали корейці. У фільмі багато доволі цікавого чорного гумору та різного роду вкрай скромно, і не побоюсь цього слова, цнотливо показаного статевого блядства, яке не виходить за якісь пестощі та мистецькі розмови про злягання.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: у фільмі багато лесбійства між прекрасними, розкутими та свіжими азійськими дівчатами. Залишаю на ваш розсуд думати, чи це добре, чи ні.

Детективна лінія у "Служниці" вибудована дуже цікаво і заплутано, а от насильства значно менше, аніж у багатьох інших фільмах майстра. Відповідально заявляю, що у "Служниці" нікого не забивають до смерті молотком. Зате використовують хімічну зброю. Дуже гарно і відверто виписане насильство чоловіків щодо беззахисних жінок.

Акторська гра на дуже високому рівні, хоч комусь може здатись, що виконавці головних ролей переграють. Та не варто забувати, що це вроджена пляма чи не в усіх азійських фільмів. Так що, немає на це ради. Так що, до цього треба звикнути і приймати як належне.

У "Служниці" має місце дуже гарна операторська робота, костюми, макіяж, декорації та музика, що мені завжди дуже подобається. Загалом, все зроблено дорого та відповідно. Фільм довгий, приблизно дві з половиною години, але час проходить непомітно.

Словом, Пак Чхан Ук зняв свій кращий фільм, що вже говорить саме про себе. Я дуже раджу переглянути "Служницю" усім поціновувачам справжнього кіно. Тим більше, азійські фільми в Україні показують дуже рідко. Зразу попереджу: фільм не простий, і діти та прихильники безперервної дії та персонажів у комбінезонах блазенських кольорів з суперсилами можуть його не оцінити.

10/10.